Психологи кажуть: 

1. Якщо людина сміється занадто багато, навіть над дурними речами, вона самотня глибоко всередині.

2. Якщо людина спить багато, їй сумно.
3. Якщо людина говорить мало, але швидко, вони зберігає секрети.
4. Якщо хтось не може заплакати — слабкий.
5. Якщо хтось їсть в ненормальних кількостях — напружений. 
6. Якщо хтось плаче над дрібницями, він безвинний і м'якосердечний. 
7. Якщо хтось злиться над дурницями або через дрібниці, це означає, що ця людина потребує любові.

У казках є засоби, які можуть виправити чи відродити будь-яку втрачену душевну пружину.

Кларіса Пінкола Естес

Казки люблять всі: і діти, і дорослі. Давайте замислимося чому? На це запитання можна знайти безліч відповідей. Одна з найголовніших – казки лікують душу, а через душу зцілюють тіло. Люди інтуїтивно тягнуться до казки, шукають у ній прихований зміст, щоб заново відкрити у собі те, що вже відомо, але сховано у глибині серця.

Казка супроводжує людину впродовж усього життя, допомагає її успішній соціалізації й ефективному засвоєнню життєвих уроків. Казка для дитини – це не просто вигадка, фантазія, це особлива реальність світу почуттів. Казка розсуває рамки звичайного життя; тільки в казковий формі діти стикаються з такими складними явищами і почуттями як життя і смерть, любов і ненависть, гнів і співчуття, зрада і підступність. Казка – це стародавній спосіб підтримати людину за допомогою слова.

Відомий український педагог Василь Сухомлинський вважав, що казки, прочитані в дитинстві, назавжди відкладають у серці "зернятка людяності, з яких складається совість". Казки не лише приносять естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемами реального життя – вибором друзів, поведінки, правильного рішення.

Казкотерапія дозволяє здобути відчуття психологічної захищеності в повсякденному світі, дає можливість програти основні життєві ситуації в «захищеному режимі» –  посередництвом казок. Даний вид терапії дозволяє глибше розібратися у собі, активізувати внутрішні ресурси людини.