У казках є засоби, які можуть виправити чи відродити будь-яку втрачену душевну пружину.

Кларіса Пінкола Естес

Казки люблять всі: і діти, і дорослі. Давайте замислимося чому? На це запитання можна знайти безліч відповідей. Одна з найголовніших – казки лікують душу, а через душу зцілюють тіло. Люди інтуїтивно тягнуться до казки, шукають у ній прихований зміст, щоб заново відкрити у собі те, що вже відомо, але сховано у глибині серця.

Казка супроводжує людину впродовж усього життя, допомагає її успішній соціалізації й ефективному засвоєнню життєвих уроків. Казка для дитини – це не просто вигадка, фантазія, це особлива реальність світу почуттів. Казка розсуває рамки звичайного життя; тільки в казковий формі діти стикаються з такими складними явищами і почуттями як життя і смерть, любов і ненависть, гнів і співчуття, зрада і підступність. Казка – це стародавній спосіб підтримати людину за допомогою слова.

Відомий український педагог Василь Сухомлинський вважав, що казки, прочитані в дитинстві, назавжди відкладають у серці "зернятка людяності, з яких складається совість". Казки не лише приносять естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемами реального життя – вибором друзів, поведінки, правильного рішення.

Казкотерапія дозволяє здобути відчуття психологічної захищеності в повсякденному світі, дає можливість програти основні життєві ситуації в «захищеному режимі» –  посередництвом казок. Даний вид терапії дозволяє глибше розібратися у собі, активізувати внутрішні ресурси людини.